Домой / ПРОфессионал / Експертна думка щодо взаємодії з медіа

Експертна думка щодо взаємодії з медіа

Андрій Кулаков
Директор з програмної діяльності ГО «Інтерньюз-Україна»

1. Як, на Вашу думку, ЗМІ впливають на проекти та в чому це проявляється?

Хочемо ми того чи ні, але проекти й стартапи  прагнуть взаємодіяти зі ЗМІ для того, аби якомога більше людей дізналось про їх дії, послуги, або допомогли ресурсами. Роль ЗМІ применшити неможливо. Проте потрібно розуміти межу між традиційними й так званими соціальними медіа. Зараз вона стрирається. Існує думка, що кожна людина є, по суті, медіа, якщо вона активно пише в соціальних мережах, має велику кількість фоловерів, і ми теж маємо враховувати цей факт. Важливо працювати не тільки з традиційними медіа, але і з нетрадиційними. Традиційні медіа – це ті, що мають достатньо широку аудиторію, але вона не дуже таргетована. Візьмемо, наприклад, сімейний телеканал стандартного типу. Його дивляться люди від 25 до 65+ в різних регіонах. Зараз певні продукти, сервіси і проекти мають свою чітко визначену цільову аудиторію, тому їм іноді краще співпрацювати з соціальними медіа, які швидше дістануться до тієї аудиторії, яка потрібна.   

2. Чим соціальний проект може зацікавити ЗМІ?

Якщо ми візьмемо меню загального медіа, не якогось нішевого і тематичного, ми бачимо, що там є певні шари (як коржі у торті). На першому плані в нас йде, як правило, політика, на другому – трохи економіки, міжнародних подій і так звана соціалка. Потім вже якісь бантики-прикраси, на кшталт, «панда народила панденя в берлінському зоопарку». З одного боку, ці новини в торті не є на першому місці, але, з іншого боку, саме вони цікавлять й безпосередньо стосуються пересічного споживача масової інформації. Так, можливо, його цікавлять питання безпеки країни, або що відбувається, наприклад, на виборах у Франції або США, але його напряму ці питання не стосуються. Соціальна ж інформація торкається безпосередньо пересічного громадянина, тому що тут ми говоримо про сферу соціального забезпечення, про освітню політику й ініціативи, про інфраструктуру, транспорт та інші складові так званої щоденної рутини конкретної людини. Ми постійно робимо вибір: між продуктами, між сервісами, між постачальниками. І ось, шукаючи правильну відповідь, люди йдуть до медіа. Медіа це мають розуміти і, так чи інакше, журналісти хапаються за якісно та цікаво подані соціальні ініціативи.

3.  На що під час взаємодії зі ЗМІ слід звернути особливу увагу?

В першу чергу треба завжди показувати, який результат, яку користь той чи інший проект приносить конкретному споживачу. Завжди подавати інформацію, яка відповідає на питання, що дає цей проект. Не описувати довго офіційну інформацію про те, що була проведена конференція з відкриття проекту за підтримки такого-то, а одразу говорити, чого проект досяг або має досягнути. По-друге, треба говорити простою мовою, зрозумілою, з мінімальною кількістю спеціальних термінів, пояснюючи все так, ніби ви спілкуєтеся якщо не з дитиною, то, наприклад, з вашою бабцею. Треба завжди шукати конкретні живі історії, на які вплинув цей проект. Наприклад, журналісту буде цікаво не тільки взяти інтерв’ю у керівника проекту, а й показати людей, які чекають з нетерпінням на майбутні результати цього проекту, або яким проект вже допоміг. Показати живими прикладами те, що робить ваш проект, але не процесуально, а результативно.

4.   Аби заявити про свій проект, треба зробити акцент на кількості появи в ЗМІ чи на якості?

Я би не сказав, що тут треба між чимось обирати. Але є такий вислів, що навіть антиреклама – це реклама. Той факт, що про вас говорять, дає вам певну медійну силу. Якщо ви з’являєтесь в медіа, це означає, що ви так чи інакше існуєте в свідомості громадськості, якщо не з’являєтесь – не погано і не добре, вас просто не існує. Це логіка публічного світу, тому так – кількість дуже важлива. Проте якщо ви все-таки з’являєтесь в медіа, вам варто витиснути з цієї можливості максимум, а для цього потрібна якість. Необхідно розуміти логіку існування медіа, чим вони цікавляться, як живуть, як виробляють новини і як їх відбирають, відповідним чином готуватися й доносити ті меседжі, які потрібні саме вам. Знаєте, можна наговорити дуже багато всього, але не зробити певні акценти, і ви з’явитесь в телеефірі, але зовсім не так, як планували. Тому до всього цього треба готуватися, знати певні прийоми, мати свою медійну політику, треба чітко розуміти для чого нам поява в медіа, що ми хочемо таким чином досягти, яка головна місія і мета нашого проекту. Це принесе нам якість.

5. Які, на ваш погляд, найпоширеніші помилки під час спілкування зі ЗМІ?

Надмірна професіоналізація мови. Журналіст завжди в цейтноті, йому завжди треба здавати статтю на сайт або здавати випуск новин, тому в нього немає часу на те, щоб докопуватися до істини. Якщо ви вивалили на нього величезну кількість звітів, у нього не буде часу в цьому розбиратися. Треба підготувати максимально коротку живу яскраву інформацію з цікавими прикладами.

Під час спілкування зі ЗМІ зустрічається наступна позиція: я буду сидіти і чекати на їх увагу. Потрібна проактивна позиція, потрібно пропонувати свої коментарі, стукати в редакції, показувати журналістам, що ви є експертом в тій чи іншій галузі, і ви можете відкоментувати ту чи іншу подію.

Ще одна помилка – відсутність власної позиції, намагання всім сподобатися і бути дуже обережним. Якщо у вас є мета і місія, і ви знаєте, як їх досягти, потрібно чітко про них заявляти. Звичайно, як у кожної великої справи, у вас будуть противники. Треба не боятися відповідати на виклики та незручні запитання.

Наступна поширена помилка – це брехня. Якщо це професійні журналісти, вони так чи інакше виведуть вас на чисту воду, і буде тільки гірше. Що робити в ситуації, коли ви не знаєте відповіді на запитання? Чітко окресліть, що це питання не в сфері вашої компетенції, або у вас зараз недостатньо інформації для того, щоб відповісти. Завжди можна домовитись з журналістом про те, що ви допрацюєте цей момент і зв’яжетесь з ним пізніше, аби прояснити це питання.

6. Що робити, якщо про вас опублікували недостовірну інформацію або навіть наклеп?

Залежить від того, яку шкоду вам може завдати опублікування такої інформації. Іноді наші витрати не варті того, аби щось робити. Наприклад, ви поспішаєте на побачення і наздоганяєте маршрутку. У вас з кишені вилітає 10 гривень, ви розумієте, що ви можете їх підібрати, але через це запізнитеся на побачення, якого тиждень чекали. І ви вирішуєте бігти на маршрутку. Тому і тут треба розуміти, чи варте відновлення репутації ваших зусиль.

Проте, якщо ви вже вирішили спростувати опубліковану інформацію, маєте перш за все спробувати зв’язатися з представником цього медіа і домовитися про зміну інформації у наступному номері або якось по-іншому. Якщо це зроблено умисно, спробуйте укласти так звану мирову, але якщо іншого виходу немає, можна подати в суд. Тільки розумійте, що це пов’язано з певними витратами, наприклад, на оплату послуг якісного адвоката. Я би радив звертатися до суду в останню чергу, якщо ви вже зрозуміли, що проти вас йде певна інформаційна війна.

Надія Новашицька

О Proactive

смотрите также

50 оттенков Networking’ а

Не имей сто рублей, а имей сто друзей. В наше время успех в жизни во …