PRO

Zdai Blood

Zdai Blood

Хто робить: Дарина Власенко, Анастасія Магеррамова, Владислава Приступа та Іванна Ніновська. Місто: Київ Тематика: донорство

Редакція PROactive спеціально до Дня донора поспілкувалася із Дариною Власенко, засновницею проекту Zdai Blood.

Які заходи з популяризації донорства ви проводите?

Донорський проект Zdai Blood існує три роки. У травні 2016 року за допомогою першої великої акції ми залучили понад 100 людей, а за весь час існування ми від формату акцій раз на два місяці перейшли до щотижневих. Вже два з половиною роки ми робимо щотижневі акції під назвою #ДобрийВівторок, а кожного четверга ми супроводжуємо майбутніх та постійних донорів до Центру дитячої кардіології і кардіохірургії, де оперують дітей з вадами серця, і підтримуємо їх на усіх стадіях здачі крові — від отримання медичної карти до безпосередньої здачі та вручення довідки про 2 офіційні вихідні. Цей день ми символічно назвали #СердечнийЧетвер.

У листопаді 2018 року, розуміючи всі проблеми донорства в Україні і проблему відсутності популяризації як такої, ми створили ще одну акцію під назвою #ДобрийВівторок для привернення уваги до проблем дітей з онкологією та їхніх потреб у донорській крові в Національному інституті раку. 

Що найважче у проекті, з якими складнощами доводиться постійно стикатися?

Можливо, нам пощастило, але наша діяльність дуже рідко викликає складнощі. Інколи складно залучати кошти, оскільки це абсолютно волонтерська діяльність, в якій ніхто з команди не отримує заробітну платню та бонуси. Постійно самі знаходимо партнерів і спонсорів для розвитку проекту, того самого придбання значків, агітаційних листівок і так далі.

На кожному етапі розвитку нашого проекту є свої особливості. На початку було важко розповідати людям про важливість донорства, і чому це необхідно не тільки реципієнту, який потребує крові, а й важливо для донора. Ми часто використовували негативні меседжі про тих, хто помирає і потребує критично донорської крові і лише згодом зрозуміли, що варто їх трансформувати в позитивний ключ. Зараз ми вже є певними експертами у цій галузі, бо розуміємося на важливості донорства для організму як реципієнта, так і донора. 

Якщо говорити взагалі про проблему донорства в Україні, то найгірше — це те, що в Україні відсутня єдина база донорів крові, і доволі часто інформація між центрами про донорів не передається. Немає також єдиної карти у донора, якщо він у різних місцях здає кров, то у нього різні картки. Існує також велика низка проблем і на законодавчому рівні, і на рівні застарілої системи.

Скільки донорів вам вже вдалося залучити до проекту?

За час існування нашого проекту нам вдалось зацікавити темою донорства з наших підрахунків більше 3 500 осіб. Що цікаво, нашей цільовою аудиторією з 18 до 35 років, при цьому частіше приходять дівчата, хлопці — рідше. У середньому до однієї акціії долучається до 25 осіб. Окрім цього ми ще допомагаємо інколи індивідуально.Окрім цього ми ще допомагаємо інколи індивідуально. На жаль, ми не маємо фізичного ресурсу допомагати таким чином, але за деякі випадки ми боремося. Інколи ми допомагаємо тим, хто невідкладно потребує донора крові.

Наша місія в тому, що ми хочемо розвивати культуру донорства в Україні, і ми використовуємо усі доступні засоби та привертаємо увагу молоді через соціальні мережі до даної проблематики — ведемо Instagram, Facebook, Telegram.

Ми віримо в те, що людина звикає до регулярного донорства, так як це практикується в світі, і починає ходити та здавати постійно кров самостійно чи на чиїсь потреби. Вже запроваджується певна культура розуміння, чому і для чого це важливо, і кожна людина може стати частиною цієї культури.

Яку пораду ви б могли дати донору-новачку?

Я б порадила новачку здавати кров із друзями, адже так веселіше, приємніше і можна отримати підтримку. Це найголовніше, що надихає на подальші звершення. Потрібно розуміти, шо одна донація твоєї крові може врятувати ціле людське життя. Усвідомлення того, що ти допоміг людині одужати — це мотивує.

Я раджу завжди обов’язково ознайомлюватися з протипоказаннями і притримуватися дієти харчування.

Не треба хвилюватися, якщо через якихось чинників ти не можеш стати донором — зачекай та прийди пізніше. Найгірше, коли до нас приходить донор, а йому не дозволяють здавати кров і він засмучується через це. 

Раджу не боятися і ставити купу запитань, якщо вони в вас існують, звертатися в такі проекти, як наш, і розпитувати максимально, адже ви можете зробити дуже гарну справу.

Поради донорів

Найскладніше для мене — це щоб моя кров підійшла. Нічого складного і уколів не боюся. Чому вирішив ділитися своєю кров'ю? Дуже просто: коли треба, тоді треба. Мені приємно, що я можу комусь допомогти, це майже нічого не коштує. Здавав у старших класах для когось з учнів школи, в армії для товариша із служби, і років в 25 треба було для знайомого.
Олександр
Найскладніше — зрозуміти, що твоя кров підходить за всіма параметрами: здати попередні аналізи, регулярно здавати проміжні. Вирішила здавати кров, бо у мене досить рідкісне поєднання (третя група крові з негативним резусом), декілька разів відгукнулася на прохання про донорство в мережі. Зареєструвалася як донор і здавала регулярно, поки було можна, мене викликали кілька разів адресно, здавала і кров, і плазму. Зробила перерву на вагітність і грудне вигодовування. Для мене це один із способів допомогти тим, кому це потрібно (я здавала для дітей в Дитячій обласній лікарні, в основному). Читала про те, що це корисно для донора — кров оновлюється.
Поліна
Найскладніше, щоб твоя кров була відповідної якості. Якось я прийшла здавати, а на мене лікарі дивляться і кажуть: щось ти сильно дохла, візьмемо тільки плазму. А ще просто викроїти час у своєму графіку. Але це все не важливо, тому що ти допомагаєш людині вижити, і на такі невеликі жертви цілком можна піти. Вирішила стати донором, аби зробити щось хороше. Віддала якийсь кармічний борг. Сподіваюся ніколи не потрапити в ситуацію, коли кров знадобиться мені, але мене особисто дуже зворушили повідомлення в ФБ від волонтерів, і тому я зважилася. Здавала усього один раз — лікарі сказали, що я як донор не дуже.
Анастасія
Два однаково складних епізоду в здачі крові: — Знайти час, щоб приїхати на край міста і здати її, були б пункти прийому ближче до центру — було б зручніше. — Довіритися бабусям-фахівцям в радянському приміщенні, на перший погляд позбавленого гігієни. Інвестиція в санітарію, фахівців «до 60» і приміщення — було б плюсом. Вирішив поділитися, тому що було цікаво пережити ці відчуття. Плюс зробити добру справу. Хіба мало, стане в нагоді кому, життя врятує.
Георгій
Найскладніше в здачі крові — подальша реакція організму на донорство. Мені стало дуже погано. Щоправда,тут швидше лікарська помилка, так як у мене взяли відразу 400 мл, хоча здавала я перший раз і повинні були взяти менше.Вирішила стати донором, бо дуже давно цього хотіла, так як моя мама часто здавала кров і плазму. Мені особисто це дає надію, що моя кров зможе врятувати якщо не життя, то хоча б здоров'я людей, які потребують переливання.
Олександра

О Proactive

смотрите также

УкраЇнський реЄстр донорiв кiсткового мозку. Донорство, про яке ми так мало знаЄмо

Хто робить: БФ «Український реєстр Донорів кісткового мозку» Місто: вся Україна Тематика: медицина та охорона …

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *