fbpx

Brandville

імідж українських сіл

«Brandville» — це соціальний проєкт студії «Logogo» та Congress of Cultural Activists, спрямований на покращення візуального іміджу українських сіл. Його мета — осучаснення зовнішнього вигляду села та подальший розвиток місцевості

 

На сьогодні створення бренду для сільських територій або місцевої продукції — досить новий інструмент розвитку сільського господарства і соціальної інфраструктури селищ. Місцеві бренди, як зараз, так і в майбутньому можуть стати двигуном розвитку: дати робочі місця, підвищити привабливість регіону для туристів та бізнесменів, заохочувати будівництво важливих соціальних об’єктів та інше. 

 

Але брендування села — це нелегка справа. Вона включає у себе не тільки розробку логотипу, а й створення карти, покажчиків з назвами вулиць, та навіть сувенірної продукції. Не менш важливим є ознайомлення з історією села, його легендами і особливостями, бо інакше не вийде створити «вид», який буде повністю відповідати характеристикам місцевості та зацікавить туристів.  

 

Наразі в Україні понад 28000 населених пунктів, але про більшість з них ніхто майже не чув. Чому села грузнуть у забутті та як з віддаленого містечка створити відомий туристичний маршрут? Про це нам розповість творець проекту Brandville Тарас Доненко.

Що означає Brandville для вас?

 

По-перше цей проєкт — виклик в професійному плані для всіх учасників, оскільки робота над брендами громад на щабель складніша, ніж над замовленнями для комерційних замовників.

По-друге, це наш вклад в модернізацію України, в покращення умов проживання в малих містах і громадах. Наш підхід у цій роботі базується на залученні місцевих мешканців у процес. Ми вважаємо це найважливішим. І дуже тішить, коли зустрічаємо людей, в яких горять очі, які хочуть поліпшувати свої громади, а не просто їдуть десь ближче до центру. 

 

Скільки людей працює з вами у команді?

 

Перший бренд фактично я зробив як експеримент. Далі разом з арт-директором нашої студії дизайну Logogo Олександрою Павловською ми його «випустили в люди». Вже на третьому бренді Людмила Ничай поліпшила наш процес роботи з громадами завдяки своїм навичкам фасилітації. Адже на роботі з мешканцями ми робимо великий акцент і отримуємо з цієї роботи масу важливої інформації. Олена Іванова долучилась до команди, коли стало зрозуміло, що лише позиціонування та айдентики замало, і ми вирішили розробляти ще й маркетингові стратегії для просування розроблених брендів. Ось так поступово ми виявляли, що проєкту не вистачає того чи іншого, і в процесі вдосконалення роботи додавались нові члени команди. Зараз, оскільки ми працюємо над двома великими проєктами паралельно, до команди долучились ще кілька спеціалістів. Загалом в проєктах Brandville на даний момент задіяно дев’ятеро людей.

 

Що надихнуло вас на створення проєкту?

 

Надихнуло мистецтво. Оскільки ідея народилась тоді, коли мені запропонували поїхати в мистецьку резиденцію ім. Назарія Войтовича, що в селі Травневе, біля Тернополя. Наша Людмила Ничай є куратором цієї резиденції. Саме роздумуючи, що може зробити дизайнер в сільському контексті (бо умова участі була саме в роботі з місцевим контекстом), я і придумав зробити логотип для цього села. І поки був там, вже зрозумів, що логотипу недостатньо. Треба позиціонування, стиль — бренд!

Які були перші кроки?

 

Почали ми з сіл. Навіть перша назва проєкту була «СеЛОГО» — я дуже тішився, коли її придумав, але вирішили, що це занадто стьобно і обмежує потенційну діяльність. Так дійшли до нинішньої назви. Коли було зроблено бренд Травневого, ми показали його нашим друзям, і вони сказали, що це може бути цікаво іншим громадам. Тому ми просто створили сторінку Brandville у Фейсбуці, оголосили про наш проєкт і запропонували бажаючим надсилати заявки про свої села з описом населених пунктів та мотиваційною частиною — для чого ж бренд потрібен. І знаєте, заявки пішли. І достатньо цікаві. Навіть не можу пояснити, як перша інформація про проєкт розійшлась серед зацікавлених людей. І проблем, кому робити і куди їхати жодного разу, не виникало. Закінчуючи черговий бренд, ми оголошували новий прийом заявок і працювали далі. 

 

Що було найскладнішим у втіленні задуму?

 

Це питання більше про зовнішні перешкоди. Але я не можу таких згадати. Якщо говорити про складність, це ,звісно, експедиції. Ключовий пункт нашої методології — це робота над брендом разом з місцевими мешканцями. Тому для початку роботи ми їдемо до громади в гості. І ось коли ми їдемо в експедиції, ми кілька днів постійно у русі, занурені в отримання нової інформації, її осмислення. Дуже заглиблені у спілкування з людьми (працюємо на воркшопах, зустрічаємось з різними представниками громад). Для деяких інтровертів у нашій команді ці періоди даються складно. Ну і ще на рахунок складності — треба розуміти, що в такій сфері, коли ти розробляєш логотип і бренд для великої спільноти людей, не може бути стовідсоткового сприйняття. Завжди є люди, яким не подобається результат роботи. Це, мабуть, найважча відмінність розробки територіального бренду від роботи з компаніями.

Яким був ваш перший проєкт у рамках Brandville?

 

Перший бренд, зроблений в результаті відбору заявок — для невеликого, але класного села Червона діброва в Чернівецькій області. Це був перший бренд «на замовлення», перша повноцінна експедиція, і вона залишається однією з найкращих з точки зору гостинності, організації роботи, відкритості громади. Ці люди підтвердили, що ми прийняли правильне рішення, бо ми відчули, як громада активізується, як наша робота впливає на них. Відтоді ми не сумнівались, що обрали корисний напрям діяльності. 

 

Який наступний крок після створення бренду? Що відбувається далі?

 

Це найбільш болюче питання для нас. Зробивши перших кілька проєктів, ми зрозуміли, що після нашого від’їзду люди не зовсім розуміють, як з брендом працювати. Так, його наявність дуже бадьорила громаду. Але що далі? Тому ми почали показувати приклади втілення, давати коротенькі лекції, пояснювали в рамках воркшопів та презентацій, що ж це, і як саме бренд громади можна використовувати для її користі. І, згодом, прийшли до того, що потрібно давати людям стратегію втілення бренду. Та навіть коли зараз є стратегії, наступний виклик — наявність ресурсів та навичок у громади для просування бренду. Перші наші «клієнти» в основному були активісти, або представники адміністрацій, але з приватною ініціативою. Тому ресурсів для втілення бренду практично не було. Адже це процес, який потребує постійної діяльності. Тому, в першу чергу, необхідні кадрові ресурси. Ну і фінансові також, звичайно. Маємо надію, що бренди, над якими працюємо зараз, отримають таку підтримку, оскільки саме ці бренди ми розробляємо в тісній комунікації з адміністраціями громад.

Скільки міст/селищ/пгт вже отримало власний бренд? Яке планується наступним?

 

Станом на березень 2020 року готових брендів одинадцять (5 брендів сіл, 4 ОТГ, 2 міста). Дещо підвисла робота у нас ще з одним містом. І в процесі розробки ще три бренди громад і один цілої області. 

Загалом, нас чекають дуже інтенсивні 2020-2021 роки, оскільки нас було обрано для розробки брендів для 20 громад Донецької та Луганської областей та бренду Донецької області. Це робота в рамках Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансуванням Європейського Союзу. Саме тому ми зараз в дуже цікавому моменті історії нашого проєкту, бо надзвичайно важливим є, в першу чергу, соціальний ефект цього проєкту для громад цих областей. І, звісно, дуже велика відповідальність за результати роботи над брендом Донецької області — області, до якої зараз прикуто багато уваги цілого світу.

Як взяти участь у проєкті Brandville? Це безкоштовно?

 

Зазвичай ми просто оголошували про прийом заявок на розробку бренду на сторінці Brandville у Фейсбуці. Достатньо було підписатись на сторінку і в оголошений період надіслати нам заявку. Далі ми обирали ту громаду, яка здавалась нам: а) найцікавішою з точки зору потенційного розвитку бренду; б) найбільш готовою до його втілення та просування. Громадам, які відбирали, бренд розроблявся безкоштовно. Але громада забезпечувала транспортні витрати, проживання та харчування команди під час наших експедицій. Кілька разів ця умова вже ставала тим чинником, що показував неготовність громади до серйозної роботи над брендом. Є ще один варіант, якщо громада не була відібрана в рамках конкурсу — писати заявки на гранти від різних фондів. Оскільки, на жаль, ми не можемо працювати лише безкоштовно, а для фінансування у громад є більш нагальні потреби. 

В цьому році поки що важко сказати, коли і чи будемо оголошувати конкурс, бо завантаженість в проєкті ПРООН достатньо велика. Єдине що можу порадити — слідкувати за нашою сторінкою. Як тільки у нас з’явиться можливість провести «конкурсну» розробку бренду, ми обов’язково про це оголосимо.

Поліна Захарова
ФОТО з архіву організації